Дрогобич
C
Спецтеми Коронавірус

Михайло Задорожний: «Рада – це майданчик для дискусій, в яких має народжуватися оптимальне рішення»

Михайло Задорожний: «Рада – це майданчик для дискусій, в яких має народжуватися оптимальне рішення»
Перші два місяці депутатської діяльності у Дрогобицькій міській раді підсумовує Михайло Задорожний – член постійної комісії з питань бюджету та фінансів, представник фракції «Європейська Солідарність».

- Михайле Леоновичу, минуло майже два місяці після місцевих виборів. Ви проаналізували їхні результати, зробили висновки?

– Партія «Європейська Солідарність» висунула мене кандидатом на посаду міського голови Дрогобицької ОТГ. Виборча кампанія була доволі напруженою. Ми з командою «ЄС» провели сотні зустрічей із людьми. Я прагнув донести громаді свою програму розвитку, але більша частина виборців підтримала іншого кандидата. Та я переконаний, що ті речі, які я пропонував, є актуальними, прогресивними і рано чи пізно все одно будуть затребувані. Ми до цього прийдемо, шкода лише, що згаємо час.

Втім, я вдячний усім тим, хто віддав за мене голоси. Життя триває, я змінив статус і зараз є депутатом Дрогобицької міської ради.

Це для Вас шоста депутатська каденція: двічі в районі, тричі в області, а тепер – у місті. Вже відбулося дві сесії. Ви, очевидно, порівнюєте депутатство різних рівнів. Поділитеся враженнями?

– Найперше хочу відзначити діаметрально протилежні підходи і ставлення голів районної, обласної рад і міського голови до депутатського корпусу. Це мене найбільше вразило.

У районній раді керівництво ради завжди ставилося до депутатів з повагою, як до партнерів. В обласній раді – тим більше: керівництво ради й облдержадмінстрації теж було налаштоване на партнерську співпрацю з депутатським корпусом, який співвідповідальний за розвиток території.

У Дрогобицькій міськраді я побачив інше: керівництво вважає, що тільки воно відповідальне за місто; що лише позиція міського голови правильна, тож має бути домінуючою. Думка депутатського корпусу у більшості випадків йому абсолютно нецікава. І мені дуже дивно, що депутати чомусь переважно з цим погоджуються, не намагаються щось змінити.

Рада – це майданчик для дискусій, обміну думками та ідеями, обговорення пропозицій. У них має народжуватися оптимальне рішення. На превеликий жаль, у Дрогобицькій міськраді я цього не бачу. Можливо, ситуація ще зміниться через півроку, рік… Побачимо…

– Як прокоментуєте перебіг двох перших сесій міськради VIII скликання?

– Перша сесія була з двох частин: урочистої, де міський голова й депутати складали присягу, та робочої, на якій обирали секретаря ради, заступників голови, склад комісій. Більшість депутатів підтримали пропозиції міського голови щодо його команди, і це нормально.

Але мене насторожує байдужість депутатського корпусу до інших питань, зокрема на другій сесії. Наприклад, щодо окремих пунктів Регламенту роботи ради, заборони відвідування сесійних засідань громадянами, відсутності он-лайн трансляції сесії під час гострих питань тощо… Мене це вразило, з цим не можу погодитися. Тому змушений висвітлювати і коментувати усі гострі моменти у соцмережах та ЗМІ.

Вважаю, громада має право знати, що відбувається на сесії.

– За попередньої каденції звучали пропозиції встановити у сесійній залі систему «Рада». Яка Ваша думка з цього приводу?

– Сьогодні ми працюємо за допомогою планшетів у системі «Голос». Вона не завжди спрацьовує, тож депутати доголосовують руками. Я проти цього. Воно породжує плутанину, дехто просить зарахувати його голос уже після того, як бачить на табло, що певне рішення не проходить. А трансляція засідань за допомогою системи відеоспостереження – дуже неякісна.

Було би дуже добре встановити систему голосування «Рада», персональні столики з мікрофоном для кожного депутата, професійні відеокамери. У всіх обласних радах та багатьох містах такого рівня як Дрогобич таке вже є.

Міський голова каже, що на це нема коштів. Але вартість такої системи не є захмарною – у межах 600-700 тис. грн. Вважаю, що громада від її відсутності втрачає більше.

– Під час розгляду проєкту Регламенту було багато дискусій?

– Так. Наприклад, щодо пункту про Погоджувальну раду. Такий орган не передбачений ні Законом «Про місцеве самоврядування», ні Конституцією України. А його хотіли наділити доволі серйозними повноваженнями. Я був категорично проти, не голосував. Депутати дослухалися до моєї позиції і дещо трансформували цей пункт, але він все одно залишився в Регламенті. Думаю, якщо би прокуратура, як раніше, здійснювала нагляд, вона би опротестувала це рішення.

Також я пропонував, і комісія це підтримала, закріпити в Регламенті норму про обов’язковий щорічний звіт на сесії заступників міського голови. Голова спершу був проти цього, а згодом запропонував слово «звіт» замінити на «інформування», яке не передбачає голосування щодо оцінки діяльності. У підсумку, як компромісний варіант, депутати вирішили зупинитися на слові «заслуховування», під час якого, за потреби, можна буде внести пропозицію про виставлення оцінки.

Зрештою, Закон «Про місцеве самоврядування» і так передбачає, що на сесії депутати можуть заслухати будь-якого чиновника, але для цього слід виконати цілу низку процедур. А якщо би це прописати в Регламенті, воно би стимулювало заступників ефективніше працювати, ретельно готуватися до звіту, реагувати на запити депутатів, адже вони згодом даватимуть оцінку їхній роботі.

Водночас були і прогресивні рішення. Зокрема, внесення до Регламенту пункту про ротацію голів постійних депутатських комісій через кожні 20 місяців. Підтримана також пропозиція, що зміни до порядку денного можна вносити не пізніше, ніж за 10 днів до сесії. У такий же термін порядок денний та проєкти рішень необхідно оприлюднити на сайті міської ради.

Щоправда, депутати внесли поправку, що в екстрених випадках таки можна буде внести з голосу на розгляд проєкт рішення, який є вкрай необхідним для діяльності органів місцевого самоврядування. Я за це не голосував, бо такий пункт може стати приводом для зловживань. Вважаю доцільнішим скликати позачергову сесію, ніж порушувати закон. Буду за цим слідкувати й інформувати громаду.

Повірте, я не є ворогом міської ради, просто якщо існують правила, їх мають дотримуватися всі.

Ви пропонували перебачити кошти для надання матеріальної допомоги потребуючим, як це практикується в обласній раді.

– Так, під час розгляду бюджету я ініціював передбачити по 100 тис. грн., які би кожен депутат міськради міг розподілити як матеріальну допомогу для потребуючих, адже через економічну кризу, спричинену пандемією коронавірусу, дуже багато громадян опинилися в скруті. На жаль, цю пропозицію підтримали лише частково, зменшивши суму до 50 тис. грн.

Також я пропонував передбачити по 150 тис. грн. на розв’язання актуальних проблем у виборчих округах, які народний обранець міг би скеровувати на певні потреби за зверненнями мешканців. На жаль, ця пропозиція не набрала достатньої кількості голосів. Але за результатами зустрічей із виборцями я все одно формуватиму перелік проблем, подаватиму їх до департаменту міського господарства, контролюватиму їхнє розв’язання й інформуватиму про це громаду.

Також хочу звернути увагу, що в бюджеті Дрогобича передбачили 9 млн грн. на прибирання вулиць і площ за допомогою спецтехніки (міні-тракторів і двох автомобілів-пилососів). Але ж ми маємо дбати про створення робочих місць! За такі кошти можна було дати місце праці для майже 60 двірників, які мали би за що годувати сім’ї. Думаю, тоді і вулиці були би чистішими, і тротуари розчищені від снігу й посипані піском під час ожеледі.

В Україні триває адміністративно-територіальна реформа. На Вашу думку, хто більше виграв від об’єднання: Дрогобич чи села?

– Від міського голови часто можна почути висловлювання, що місто тепер отримало додаткове навантаження, що села і м.Стебник фактично дотаційні і їх необхідно утримувати з власних надходжень Дрогобича. Щоб спростувати цей міф, я звернувся з депутатським запитом до Дрогобицької РДА. Звідти отримав офіційну відповідь, яка спростовує це.

У документі для кожного села розраховано суму коштів, яку заплановано зібрати до загального фонду бюджету ОТГ у 2021 році. Найбільше сплатить до бюджету с.Лішня – 8,316 млн грн., найменше – с.Воля Якубова – 670 тис грн. Загалом із територій колишніх 19 сільських рад сума надходжень складе 62,916 млн грн. Цих коштів буде цілком достатньо для утримання інфраструктури і навіть для розвитку територій.

Зі Стебника у мене нема офіційного документа, але на усний запит до відповідних органів я отримав інформацію, що за минулий рік місто поповнило бюджет Дрогобича майже на 25 млн грн. У 2021 році ця сума буде більшою щонайменше на 20% через зростання розміру мінімальної зарплати і, відповідно, податку на доходи фізичних осіб.

Тому питання хто виграв від об’єднання є далеко неоднозначним. Обіцяю, що наприкінці року я поцікавлюся, які суми із зібраних коштів у 2021 році буде вкладено в розвиток кожного села та Стебника.

– Чимало гострих дискусій зараз точиться навколо передачі об’єктів соціальної інфраструктури району на баланс Дрогобицької ОТГ. У чому суть проблеми?

– Згідно із законодавством, всі об’єкти району, які перебувають на території ОТГ, мають перейти до неї. Натомість у Дрогобичі вирішили прийняти на баланс не все, що передає районна рада. Зокрема, не прийняті: Будинок дитячої та юнацької творчості району, Центр професійного розвитку педагогічних працівників, централізована бібліотечна система, бухгалтерія відділу освіти, Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Тобто, ці установи та їхні працівники зараз опинилися у підвішаному стані: район уже не може їх фінансувати, а місто не приймає. Очевидно, тепер ці установи будуть ліквідовані, а люди втратять роботу.

На мою думку, це неправильно, адже міська влада не може трактувати Закон України на свій розсуд. І на порушення законодавства мала би відреагувати центральна влада.

До речі, після численних нарікань сільських громад по всій Україні, зараз плануються зміни до законодавства щодо призначення старост із обов’язковим проведення громадських слухань на місцях. А я ще восени пропонував це у своїй передвиборчій програмі. Час показав, що моя позиція була правильною.

– Якою бачите свою подальшу депутатську діяльність?

– Зараз я сконцентрувався на роботі в бюджетній комісії та на сесійних засіданнях, оскільки розглядалися такі вагомі питання, як прийняття бюджету на 2021 рік, старостинські округи, Регламент… Попереду ще затвердження структури виконавчих органів міської ради.

А з весни буду активніше працювати з виборцями: проводити зустрічі для інформування, збирати побажання і пропозиції ініціативних груп та мешканців громади, доносити їх до керівництва міста, звітувати про діяльність.

До речі, на початку року я звернувся до призначених старост із проханням надати пропозиції щодо найактуальніших потреб цих територій. Як не дивно, чомусь не отримав жодної.

– Чим керуєтеся під час голосування? Чи впливає на це приналежність до фракції «Європейської Солідарності»?

– Що стосується політичних питань, заяв, звернень, то, звісно, такі моменти узгоджуються на засіданні фракції. Щодо господарки – кожен депутат має власні думки, погляди, і ніхто не вказує йому як голосувати.

Для мене головним аргументом є особиста думка і мої переконання в тому, що від того чи іншого рішення виграє громада. Я завжди намагався бути виразником думки виборців і відстоювати їхні інтереси. Так працюватиму й надалі.

Дмитро Білик
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

комментарів

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *

Підписатись на коментарі

Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код: