19-го січня в Україні відзначають велике свято – Хрещення Господнє. В цей день, за традицією, після освячення води люди пірнають у ополонки, щоб бути здоровими увесь рік і відновити духовні сили, адже вважається, що вода на Водохреща набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби.

Вчора, як завжди, Дрогобицький клуб зимоплавів "Посейдон" гостинно запрошував до свого гурту, на озеро ім. Б. Хмельницького, усіх охочих до зимової купелі. А таких назбиралося чимало!






Щиро раділа з того, як молоді люди – юнаки та дівчата, безстрашно пірнали в ополонку, щиро вірячи, що водичка в цей день наповнилася Благодаттю Божественного Спасителя, тож має цілющі властивості.


Та найбільше мене втішило те, що молоді сім’ї вирішили загартовувати свої чад.


Приємно відзначити, що аж двоє дітлахів, не рахуючи моєї донечки Міленки, цього дня випробували на собі магічну силу крижаної води.
Хлопці, які цього року вперше спробували пірнати в ополонку, безстрашно прийняли купіль і, вийшовши з неї, просто світилися від щастя!


Моя донечка, Міленка, давно вже просила мене окунути її в ополонку. Та я вважала, що їй ще зарано "моржувати". Проте цього року я не заперечувала проти такої процедури. Запитала тільки, чи донечка бува не змінила свого наміру. Коли переконалась, що намір Міленки був непохитним, вирішила сама завести її до холодної купелі. Дарма, що мороз цього року обійшов нас стороною. Зате вітер був пронизливим. Тож після холодної зимової процедури її загорнули в теплий халат.


Міленка не була такою сміливою, як хлопчики, пручалася, кричала. Однак оздоровилася холодним купелем в ополонці. Щоправда, Мілка сама потім з себе сміялася – мовляв, чому я так негарно себе вела, і плакала. Адже обіцяла, що не буду плакати. Я її заспокоїла, сказала що вона – дівчинка. І це була її перша купіль, яку вона на собі випробувала у неповних шість рочків.





Коли невтомні хлопці з оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України взяли мою Міленку та занесли до пункту обігріву, я також вирішила вдосталь насолодитися зимовим купелем. Адже Йорданське Купання на Водохреща, коли тіло переповнює енергія, а душу — радість, вже стало традицією для усіх зимоплавів-посейдонівців!

І своїх, і гостей майстерний віртуоз-кашовар Микола Милоцький частував смачнючим гарячим кулішем. Інші бувалі «моржі» вправно накривали на стіл, аби пригостити усіх бажаючих святковими смаколиками – шинкою, рибою, кутею, пиріжками, солодким частуванням. Ну і, звичайно, зігріваючими напоями, яких ні в якому разі не можна вживати до того, як приймеш холодні процедури. Бо в цьому випадку холод може зашкодити…

Голова клубу «Посейдон» Богдан Паленичак не забув в цей день разом з товариством пом’янути свого ідейного засновника дрогобицьких зимоплавів Михайла Белея, який свого часу презентував унікальну написану ним книгу «Холод - наш друг», де детально описав, які цілющі властивості має холод і як він позитивно впливає на організм людини.

Згодом від громадського та політичного діяча Михайла Задорожного пролунала пропозиція - дружно заколядувати. І усі так дружно підтримали цю пропозицію, присмачену шашликами, яких щороку смачно готує

пан Дмитро, що багатоголосна коляда покотилася луною по усьому лісопарку. ЇЇ було чутно аж на Млинках та у Модричах! Мовляв, ось як треба збиратися, і отак, по-молодечому, відзначити ще одну річницю Йорданського купання!

Вікторія ЛИШИК, член товариства зимоплавів "Посейдон"