Дрогобич
C
Спецтеми Коронавірус

Стебничани самі повинні врятувати своє місто

Стебничани самі повинні врятувати своє місто

31 серпня 2016 року в Стебнику відбулося чергове засідання Дискусійного клубу. Говорили про проблеми “Полімінералу”. На тлі нещодавнього землетрусу в Стебнику це виглядало актуально.

У засіданні Дискусійного клубу взяли участь активісти громадського об’єднання “Воля громади” Роман Уневич, Павло Побережний, Руслан Крамар, Тарас Остап’юк, голова спортивного клубу “Стебник” Йосип Бандура, депутат Дрогобицької міської ради Іван Куць, отець Михайло Бучинський, директор ПАТ “СГХП “Полімінерал” Сергій Оринчак, інженер з профілактичних робіт гірничо-рятувального загону Стебника Любомир Ялоха, начальник Дрогобицького районного відділу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Львівській області Роман Свястин, журналіст Володимир Ключак і автор цих рядків.

На початку розмови Роман Уневич зауважив, що стебничани дуже схвильовані ситуацією, що склалася. Деякі спеціалісти стверджують, що Стебник може провалитися крізь землю, якщо не прийняти термінових заходів, щоб зберегти життя місцевих мешканців.

Сергій Оринчак запевнив присутніх, що упродовж наступних трьохсот років зі Стебником і стебничанами нічого не станеться. Можливо, це було сказано напівжартома-напівсерйозно. Принаймні керівник “Полімінералу” порівняв нещодавні землетруси в Італії, де було багато жертв, і в Стебнику, де не всі й знають, що подібне відбулося. Взагалі передбачити землетруси, та ще й такої руйнівної сили, дуже важко. Стебницький землетрус відбувся на великій глибині і кількість балів була порівняно незначною. Проте ще не знати, що насправді може бути, якщо це буде землетрус у 7-8 балів.

Втім, проблема є, і Сергій Оринчак це визнав. Вже понад півтора століття під Стебником існує порожнеча. Спочатку вона виникла через видобування кухонної солі, потім – через експлуатацію калійних руд. Щоб уникнути техногенної катастрофи, необхідно цю порожнечу заповнити. А на це потрібні мільярди й мільярди гривень, яких ні у держави, ні у підприємства нема.

Мова йде про так звані луговні. Їх є біля десятка. Уявіть собі площу розміром з футбольне поле, яке заповнене розчином і вглибину сягає до 30 метрів. Окремі луговні є і під Стебником. Ось тут якщо вже провалиться, то може бути біда. А в багатьох місцях, де видно осідання ґрунту чи провали, немає навіть обгородження і попереджувальних знаків.

Взагалі складається парадоксальна ситуація. “Полімінерал” приватизовано на 97 відсотків. Формально держава не мала би турбуватися про функціонування підприємства. Фактично так і є. Щороку на природоохоронні заходи “Полімінерал” витрачає до 20 мільйонів гривень. “І я не бачу, як би ми могли застосувати більшу суму грошей, якби їх нам виділили”, – зізнався Сергій Оринчак.

З іншого боку, він вважає, що із зони ймовірної техногенної катастрофи слід уже сьогодні вивести інфраструктурні об’єкти. Втім, якщо таке й справді станеться, то знадобиться відносно небагато часу, аби зробити об’їзну дорогу, перенести лінію електропередач. Важче буде з перенесенням водогону, але й цю проблему можна розв’язати.

Натомість зараз підприємство моніторить ситуацію, здійснює всі необхідні заходи для профілактики. Ситуацію контролює держава, і це підтвердив Любомира Ялоха. Усі його приписи “Полімінерал” виконує.

Подібна ситуація не могла задовольнити активістів громадської організації “Воля громади”. З одного боку, розуміємо, що відбувається, а з іншого, стебничани сидять на пороховій діжці й фактично не знають, що з ними буде завтра.

Але виплила назовні парадоксальна ситуація. Скажімо, за час нинішньої каденції ні депутати Стебницької міської ради, ні депутати Дрогобицької міської ради жодного разу не звернулися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Львівської обласної державної адміністрації з приводу ситуації, яка склалася в Стебнику. Це питання навіть не обговорювалося на сесіях. Це підтвердили депутат Стебницької міської ради Павло Побережний і депутат Дрогобицької міської ради Іван Куць. Та й самі стебничани не збирали віче, мітингів з цього приводу, аби донести до влади свої вимоги щодо забезпечення власного життя і здоров’я. Якщо народ і влада на місцях мовчить, то в Києві та Львові вдають, що в Стебнику ніби все нормально, хоча, звичайно, знають реальну ситуацію.

Маємо ще одну проблему. Як відомо, Стебник уже тривалий час хоче віддалитися від Дрогобича і вести самостійну політику. З початком нового політичного сезону народні депутати України рано чи пізно повернуться до впровадження в життя адміністративної реформи. І тут, схоже, на стебничан чекатиме розчарування. Наміри об’єднати навколо Стебника прилеглі села поки що не увінчались успіхом. Чи то забракло дипломатичного хисту міському голові Петрові Старосольському і членам його команди, яким не вдалося переконати сільських мешканців у вигодах територіальної громади з центром у Стебнику, чи то занадто амбітними виявилися війти, які не хочуть, щоби їхніми землями розпоряджалися ще й стебничани, – зараз не має вже принципового значення. Якщо не станеться жодних змін у настроях людей, Стебник і далі може залишитись у сфері впливів Дрогобича. Наразі нічого доброго стебничани з цього не мають. До них приїжджають за голосами лише напередодні виборів, а потім переможці забувають про місто, бо не в стані розв’язати дрогобицькі проблеми.

Під час засідання Дискусійного клубу учасники почули багато цікавої й змістовної інформації. Проте теоретичні знання навряд чи зможуть допомогти розв’язати на практиці проблеми, що склалися в Стебнику. Всі розуміють, що треба, як кажуть, починати з нуля. Хоча би з того, щоби це питання обговорити на сесіях Стебницької і Дрогобицької міської рад, донести свій біль до державних органів у Львові та Києві.

Ще не факт, що відразу щось зміниться. Ось, наприклад, депутати Бориславської міської ради неодноразово зверталися до державних органів щодо загазованості у місті. Дещо зрушилося з місця, певні кошти виділено, але до розв’язання ситуації в принципі ще дуже далеко. Проте з чогось треба починати, і не тільки стебничанам чи дрогобичанам, а й владі Трускавця. Бо якщо, не дай Боже, щось станеться у Стебнику, то це неодмінно зачепить і місто-курорт з його славетною “Нафтусею”. Та й Дрогобицьким районній державній адміністрації та районній раді теж не слід стояти осторонь, адже деякі села теж знаходяться у зоні ймовірної техногенної катастрофи. Взагалі можновладцям Дрогобиччини слід об’єднати свої зусилля, аби разом розв’язувати проблему. Пам’ятається, після обрання нової влади в Трускавці під орудою стебничанина Ігоря Куруса зібралися можновладці й задекларували співпрацю. Було би добре, якби всі вони зараз зрозуміли, яка небезпека нависла над Стебником.

Але основну роль у порятунку Стебника мають відіграти місцеві мешканці. Є багато дієвих заходів, щоби в межах Конституції України держава нарешті звернула належну увагу на місто, в якому вони мешкають.

Анатолій Власюк, Тустань My Webpage
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

комментарів

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *

Підписатись на коментарі

Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код: