Реєстрація    Увійти
Авторизація

Вони не скорились бандитській владі!

Сергій Нігоян, Михайло Жіздневський, Павло Мазуренко, Роман Сеник, Юрій Вербицький… Життя цих життєрадісних і відважних, волелюбних героїв України обірвалося раптово – на барикадах столичного майдану, і пам'ять про їх героїзм та звитягу назавжди залишиться у людській пам'яті. Щодня на майдані Ринок проводяться молебні в пам'ять тих, що віддали своє життя за волю, правову українську державу, а при вході до церкви Пресвятої Трійці у Дрогобичі горять лампадки, освітлюючи світлини героїв України. Наші побратими жили серед нас, мріяли, кохали, творили, працювали, усміхались життю. Їх катували, але вони не зламались, а бандитська куля найманця зненацька обірвала все.

Вони не скорились бандитській владі!

Пам'ятаймо їх! Історія вчить. Пам'ятаймо й тих виродків, зрадників та високопосадових осіб, які досі вчиняють злочини, а тому повинні постати перед Трибуналом за злочини проти України та українського народу. На їх руках, на їх совісті – смерть українців, втрачене здоров'я півсотні журналістів, сотень учасників Євромайдану у Києві. Ніщо не забудемо, ніхто не буде забутий! Борімося й за те, щоб більше в історії України цього не повторилося.

З приводу написаного хотілося б додати лише одне: є Бог на світі! І за всі злодіяння "ГАНЕБНИМ ЯСТРУБАМ", котрі катували і продовжують катувати свій народ, доведеться відповідати! Добре, якщо кров невинно убієнних, котра волає з неба про справедливу помсту, спочине на руках силовиків. А якщо за цю кров доведеться відповісти дітям "Беркуту" та тітушок? Їхнім батькам, родині? Недарма народна мудрість мовить: "Ніщо на цьому світі не проходить безнаказанно!".
Вони не скорились бандитській владі!
З цього приводу російськомовне населення Харкова склало вірш, що поширюється нині мережею інтернету.
Вони не скорились бандитській владі!
Здравствуй, мальчик за серым щитом,
Выполняющий мерзкий приказ!
Как же ты пожалеешь потом,
Что сегодня стреляешь в нас!

Ты кого защищаешь, сынок?
Тех, кто дал поглодать тебе кость?
Ну, зачем? Почему? Как ты мог?
Ты ведь в этой стране не гость!

Кучу денег притащишь домой,
Год не будешь вставать с дивана!
Только помни, на деньгах - кровь!
Кровь Сережёньки Нигояна!

Когда будешь лететь в Шарм – эль – Шейх,
Отдыхать после братоубийства,
За тобой потянется шлейф -
То проклятья за Юру Вербицкого!

Когда будешь лететь назад
И тащить шмотья чемоданы,
Не забудь, что это - глаза,
Те, что выбили на Майдане!

Когда будешь сыну и дочке
Покупать игрушки и велик,
Не забудь - это печень и почки,
Что отбили у вас в райотделе!

А когда квартиру получишь,
Голяком в теплой ванне ляг.
Вспомни парня, которого мучил
На морозе ваш толстый хряк!

Мальчик-мальчик… погоны померкнут,
Деньги кончатся… жизнь продлится!
И короткого слова «Беркут»
Ты до гроба будешь стыдиться!


А всім, хто стоїть нині на Майдані, хто захищає свою країну від несправедливих законів та узурпованої системи державного правлінн, я низько вклоняюсь! Краще полягти, як герой, аніж вмерти в своєму ліжку, як щур! Краще захистити свою вітчизну ціною власного життя, аніж усе своє життя жити в страху!
Вони не скорились бандитській владі!
Були часи ,
Діди наші боролись.
Громили турка , ляха й москаля.
Тепер , у нашій рідній Україні ,
рахують ворога за свого короля.
Зламавши нашу мову , мов калину ,
вони вважають що здолали Україну ?!
Проте не здались ми !
І не здамось ніколи!
Допоки буде жить у серці
наша , УКРАЇНСЬКА! мова.


Юрій Федчак, Вікторія ЛИШИК

Лайф Інфо
Loading...
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.
КОМЕНТАРІ (2)
ranet 6 лютого 2014, 11:49
Спасибо, что опубликовали мое стихотворение. Я действительно могу считать себя жительницей Харьковшины, потому что родилась в селе Надеждино, что на Сахновщине. Я детская поэтесса и сценарист. Никогда не писала гражданских стихов, но когда убили Сергея Нигояна и других ребят, я написала стихотворение "Здравствуй, мальчик за серым щитом"... Я не ожидала, что оно станет таким популярным. И совсем не думала, что мне придется его дописывать... А пришлось это сделать после того, как умер Роман Сеник...Боялась писать про Дмитрия Булатова, но слава Богу, он нашелся.
ДОПОЛНЕННЫЙ ВАРИАНТ
Здравствуй, мальчик за серым щитом,
Выполняющий мерзкий приказ!
Как же ты пожалеешь потом,
Что сегодня стреляешь в нас!

Ты кого защищаешь, сынок?
Тех, кто дал поглодать тебе кость?
Ну, зачем? Почему? Как ты мог?
Ты ведь в этой стране не гость!

Кучу денег притащишь домой,
Год не будешь вставать с дивана!
Только помни, на деньгах - кровь!
Кровь Сережёньки Нигояна!

Когда будешь лететь в Шарм – эль – Шейх…
Отдыхать после братоубийства…
За тобой потянется шлейф…
То проклятья за Юру Вербицкого!

Когда будешь лететь назад
И тащить шмотья чемоданы,
Не забудь, что это - глаза,
Те, что выбили на Майдане!

Когда будешь сыну и дочке
Покупать игрушки и велик,
Не забудь - это печень и почки,
Что отбили у вас в райотделе!

А когда квартиру получишь,
Голяком в теплой ванне ляг.
Вспомни Мишу, которого мучил
На морозе ваш толстый хряк!

Ну а если тебе по ночам
Будет Миша Жизневский сниться?
А еще пара сотен мам,
Что готовы в слезах утопиться!

Триста литров отдали крови,
Те, кто верит и верил в Майдан!
Все молились! Отдали с любовью!
Но не выжил Сеник Роман!

А в парламенте - теледебаты,
А а парламенте - визги и вой!
Слава Богу, нашелся Булатов,
Искалеченный, но живой!

Мальчик-мальчик… погоны померкнут,
Деньги кончатся… жизнь продлится!
И короткого слова «Беркут»
Ты до старости будешь стыдиться!

Но я знаю, что ты не такой!
У тебя есть отец, мама, брат..
Что ж ты встал? Поезжай домой.
Еще есть дорога назад!
Автор Татьяна Малахова
Цитувати          1
torispeccor 8 лютого 2014, 11:03
Спасибі і Вам, п. Тетяно, за чудовий витвір мистецтва. У своїй публікації я використала Ваші поетичні рядки, аби довершити те, що хотіла сказати. Я також пишу вірші, і як ніхто інший розумію, що поезія - це стан душі людини. Свій біль Ви "вихлюпнули" у поетичних рядках. І довершений варіант я опублікую з Вашого дозволу під ще одним матеріалом-роздумом про Майдан.

З повагою, редактор LI Вікторія ЛИШИК
Цитувати          2
Написати коментар
Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлеру
Введіть код: