Реєстрація    Увійти
Авторизація

„125 кадрів давнього Дрогобича” в інтерпретації відомих краєзнавців

24 жовтня у музеї „Дрогобиччина” відкрилася виставка наразі маловідомого широкому загалу колекціонера Володимира Садового „125 кадрів древного Дрогобича”. Помилуватися колекцією поштівок прийшли відомі художники, мистецтвознавці, краєзнавці, ясеред яких були Левко Скоп та Роман Пастух, Тетяна Думан (співорганізатор виставки) та ін. А також відомі громадські та політичні діячі, представники місцевого самоврядування.

„125 кадрів давнього Дрогобича” в інтерпретації відомих краєзнавців

Директор музею Алла Гладун розповіла про тісну співпрацю з автором, що він уже неодноразово сприяв музею в організації цікавих нестандартних виставок. Окрім цього варто в майбутньому від пана Володимира очікувати на ще одну цікаву виставку на тему «Антиалкогольних кампаній на Галичині».
„125 кадрів давнього Дрогобича” в інтерпретації відомих краєзнавців

Різноманіття поштівок – видовище напрочуд цікаве. Наприклад, на поштівці 1908 року можна побачити ратушу, збудовану у 1824 році на місці стародавньої - кам’яної. Ця ратуша простояла менше ніж сотню років. Перед початком Першої світової війни її розібрали через аварійний стан, залишивши стриміти посеред площі лише ратушну вежу, як це можна бачити. На поштівці «Лицар у збруї для м. Дрогобича і повіту», виданій у 1916 р. З огляду на складний воєнний період, аж у 1922 – 1927 рр. під особистим наглядом бургомістра Раймунда Яроша була перебудована вежа та зведена сучасна ратуша у стилі ар-деко (архітектор Францішек Єлонка). Ця споруда збереглась до наших днів, проте в 50-х рр. ХХ ст. зруйновані декоративні скульптури грифонів, що з чотирьох кутів прикрашали вежу.

Для збору коштів на встановлення скульптури лицаря та допомогу вдовам і сиротам розсилались спеціальні листи-повідомлення. Залежно від суми пожертви, імена доброчинців викарбовували на цвяхах, котрі забивали у стовп біля лицаря або на плиті постаменту лицаря.

Пам’ятник був демонтований у 1919 році.

З кінця XV століття у Дрогобичі збереглись пам'ятки церковної культури. До слова, основа архітектури обох дрогобицьких дерев’яних храмів, Святого Юра та Воздвиження Чесного Хреста, походить з XV віку. Свій зовнішній вигляд вони змінили під час перебудови у середині та другій половині XVII ст.. У той час було добудовано над бабинцем в обох церквах невеличкі придільні церкви. Барокові завершення над церквою Юра з’явились вже у 1678 році завдяки капітальній перебудові цієї святині будівничим Григорієм Теслею з Дрогобича. В інтер’єрі обох дрогобицьких церков фактично повністю збереглись монументальні розписи та іконостаси з першої половини XVІІ до середини XVІІІ століття. Стінописи та образи намальовані місцевими художниками Стефаном поповичем Медицьким, о.Василем Глібкевичем та о.Петром Метельським. У Воздвиженській церкві є ще й унікальні ікони XV-XVІ віків, низку з котрих виконав знаменитий український іконописець Федуско маляр із Самбора.

Церква Святої Трійці за письмовими даними збудована з дерева у 1555році на території старого ринку «на валах». У кінці XVIII ст. її знесли з огляду на аварійний стан, а парафіянам було передано мурований костел кармелітів (збудований 1690 -1709 р.). Згаданий монастир був закритий новим австрійським урядом у 1789р. і згодом переданий у власність отців василіан.

У 1813 р. василіанам передані приміщення монастиря. У споруді, що примикає до храму зліва від фасаду, вони відкрили початкову школу - т. зв. чотирикласна нормальну школу оо Василіан, що проіснувала до 1914 р.. Там у свій час навчалися малий Іван Франко та Стефан Ковалів.

Унікальна поштівка-пам’ятка - «Середина відновленої церкви Трійці», що була видана для збору коштів на завершення оздоблення храму. На ній задокументовано частково оформлений інтер’єр церкви до встановлення іконостасу. Листівка 1907 року свідчить, що розписи храму (виконані подружжям Балів, де Йосиф Бала малював декор, а його дружина – особи) принаймні у вівтарній частині та на східній стіні нави вже були виконані до 1930-р..

У 1775-1777рр після заснування нового Василіянськго монастиря в Дрогобичі у передмісті Загороди і Війтова гора була збудована дерев’яна церква Петра і Павла з монастирем. У 1825 році вона згоріла. Опісля храм відбудували з цегли. 28 жовтня 1831 р церкву, призначену для шкільної молоді, посвятив перемиський єпископ Йосафат Коциловський . У 1945 її закрили, деякий час вона використовувалась органами КДБ, пізніше передана дрогобицькому педінституту, а в 1990 р. передана греко-католицькій конфесії.

Ще одна поштівка говорить про те, що могутнім поштовхом до пробудження суспільно-політичного життя українського населення від багатовікового національного гніту послужила «весна народів» – буржуазно-демократична революція 1848 – 1849 рр. У Австрійській імперії, якою самодержавно правила династія Габсбургів. Під натиском народів вона погодилась на проведення ряду важливих реформ. У Дрогобичі виникла «Руська рада», багато членів якої були греко-католицькими священниками, або їх колишніми учнями, і вона (хоч на короткий час) домоглась переведення навчання в школах міста з німецької на українську мову.

„125 кадрів давнього Дрогобича” в інтерпретації відомих краєзнавців

Вражаючими були і і самі розповіді п. Володимира, його обізнаність історією нашого краю. І що, намаловажно, кожен з бажаючих міг подискутувати з п. Садовим, поділитися своїми думками та знанням з присутніми. А потім під музику джазового оркестру подискутувати між собою за філіжанкою кави.

„125 кадрів давнього Дрогобича” в інтерпретації відомих краєзнавців

Пропонуємо увазі читачів відеосюжет, який мав місце під час виставки.



Вікторія ЛИШИК

Лайф Інфо
Loading...
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.
Написати коментар
Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлеру
Введіть код: