Реєстрація    Увійти
Авторизація

Демографічний прогноз Дрогобича очима науковців

11 липня в стінах Дрогобицької ратуші за участю представників виконкому, депутатського корпусу, ЗМІ та науковців – представників Інституту демографічних та соціологічних досліджень НАН України відбулося засідання Наглядової ради з управління впровадженням Стратегічного плану економічного розвитку міста Дрогобича до 2020-2030 р.р. До відома дрогобичан за фінансової підтримки Уряду Канади, наданої через Канадське агентство міжнародного розвитку було представлено проект РЕОП «Дрогобич.

Демографічний прогноз Дрогобича очима науковців

Демографічний прогноз. Рекомендації з місцевої політики щодо покращення демографічної ситуації у Дрогобичі». В рамках проекту було розглянуто найбільш хвилюючі для мешканців міста Дрогобича питання щодо представлення основних положень демографічного прогнозу Дрогобича до 2030 р. (доповідач Костянтин Рижков – національний координатор Проекту РЕОП), та рекомендації щодо покращення демографічної ситуації у місті (доповідач Наталія Рингач – головний науковий співробітник Інституту демографічних та соціологічних досліджень НАН України ). А також представлення рекомендацій щодо інтеграції результатів демографічного прогнозування до Стратегічного плану економічного розвитку міста Дрогобича (доповідач Ігор Гірчак – консультант Проекту Місцевого економічного розвитку міст України зі стратегічного планування).

Демографічний прогноз Дрогобича очима науковців

Виступ наукових працівників викликав справжнє захоплення серед присутніх, оскільки стратегічний проект охоплював основні соціально-економічні напрямки населення: політика з підтримки народжуваності та сім’ї; політика з покращення стану здоров’я, населення, зниження смертності і продовження тривалого активного довголіття; міграційна політика; політика щодо старіння населення.

Перший заступник міського голови Дрогобича Олександр Коростельов, за ініціативи та сприяння якого й відбулася зустріч наукових працівників РЕОП, підсумовуючи сказане, висловив свою думку:

- Формуючи бюджет, плануючи найнеобхідніше, ми не завжди враховуємо перспективи економічного розвитку на найближчих 5-10-15 років… Ми вдячні координатору проекту РЕОП Ростиславу Матковському та науковцям за те, що вони обрали наше місто під свої проекти. По одному з таких проектів «Дрогобич. Демографічний прогноз» ми прийшли до проміжкового фінішу. Даний проект є основною складовою нашого майбутнього, науково обґрунтованого планування соціально-економічного розвитку нашого міста.

Як цей проект буде втілено в життя, і чи допоможе він вийти місту з фінансової кризи та повного паралічу промислових підприємств, – покаже час?

Пропонуємо увазі читачів ознайомитися з коротким перебігом цього проекту.

ПРОГНОЗИ ДЕМОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ МІСТА ДО 2030 РОКУ

Цікавим є той факт, що кількість населення у Дрогобичі до 2030 року зменшуватиметься, незважаючи на покращення умов, - наслідок впливу низьких коефіцієнтів народжуваності у 1990-х та на початку 2000-х років. Це буде відчутно упродовж наступних 20-и років, коли покоління, народжене в той час, стане працездатним і почне народжувати дітей. Незважаючи на певне зростання коефіцієнта народжуваності, кількість новонароджених буде меншою через брак жінок дітородного віку. Кількість новонароджених зменшиться з 933 осіб до 633 особи у 2030 році.

Також відбудеться суттєве зменшення чисельності наявних працівників, особливо молодих. Від 2011 до 2030 рр. кількість населення працездатного віку зменшиться на 13 відсотків, незважаючи на збільшення пенсійного віку жінок, і становитиме 52 900 осіб у 2030 році.

Соціальне та фінансове навантаження на частину населення, яка працює, збільшиться, оскільки їй доведеться утримувати більшу кількість осіб непрацездатного віку. У 2011 р. на 100 осіб працездатного віку припадало 59 осіб непрацездатного віку (літніх людей та дітей). У 2030 р. на 100 осіб працездатного віку вже припадатиме 69 осіб непрацездатного віку, незважаючи на збільшення пенсійного віку.

ПОЛІТИКА ЩОДО СТАРІННЯ НАСЕЛЕННЯ. ОБГРУНТУВАННЯ.

Хоча м. Дрогобич порівняно з іншими містами України знаходиться у порівняно кращому становищі стосовно співвідношення населення працездатного і непрацездатного віку, тим не менш у 2012 р. на кожного мешканця старше 65-и років припадало 2,8 особи працездатного віку (на одну дитину до 15-и років – більш, ніж 4 особи). Однак, ситуація за останні роки змінилась не в позитивну сторону; за даними перепису 2001 року ця пропорція виглядала, як 1:3,35, відповідно середній вік міського мешканця збільшився з 36,3 року у 2002 р. до 39,3 року - у 2012 р.

Соціально-економічний розвиток міста найближчі 20 років має враховувати реалії прогресуючого постаріння населення. Демографічний прогноз засвідчив, що до 2030 року тривалість життя городян збільшиться на 3,6 роки серед жінок; і на 5,7 років серед чоловіків. Що в купі з нестачею молоді, зумовить зростання частки старших вікових груп на 53 %. Відповідно медіанний вік мешканців Дрогобича у 2030 р. складатиме 45 років для жінок, і 43 роки для чоловіків, що ставить перед місцевою владою завдання необхідності врахування особливостей і потреб старшого контингенту робочої сили. Старші працівники мають вищий ризик відчувати вікову дискримінацію.

Зростання частки осіб похилого віку стане великим тягарем для міських бюджетів охорони здоров’я і соціального захисту

При цьому потрібно усвідомлювати, що серед літніх мешканців міста старше 65-и років у 2012 жінок було у 1,7 разів більше, і прогноз підтверджує, що статева диспропорція у цьому контингентові населення зберігатиметься. Так, у 2030 р. кількість жінок старше 65-и років буде в 1,6 рази більшою, ніж чоловіків цього віку, а зменшення диспропорції, як очікується, відбуватиметься за рахунок зниження чоловічої над смертності.

Процес демографічного постаріння характерний для усіх розвинених країн світу, проте в Україні він відбувається дещо швидшими темпами і за наявності обмежених фінансових та інших видів ресурсів. Політика щодо постаріння населення у нашій країні зведена виключно до соціального захисту осіб похилого віку. Між тим, процес постаріння не лише змінює вікову структуру населення, а має широкий перелік суспільних наслідків, зокрема зміни у структурі робочої сили та економічній динаміці, зрушення у структурі домогосподарств та між поколінних зв'язках, розподілі видатків в системах соціального забезпечення та охорони здоров'я; складових інфраструктури тощо.

Політика сприяння здоровому постарінню має на меті збалансувати та пом'якшити суперечливі наслідки об'єктивного процесу постаріння, мінімізувати кошти, необхідні для вирішення проблем старіючого населення і максимізувати якість життя літніх людей, їх добробут і благополуччя.

Вчасне втручання з усвідомленням всього комплексу розладів, що ускладнює життя літніх людей, та конкретних умов життя пацієнта найбільш ефективно здійснюється сімейним (дільничним) лікарем, тому необхідно приділяти особливу увагу кваліфікації і контролю навантаження дільничних лікарів.

ПРОБЛЕМИ:

- Зумовлене постарінням зниження частки молодих працівників у трудовому потенціалі міста, збільшення середнього віку працівників;
- Піддавання дискримінації за віком при прийомі на роботу чи вивільненні працюючих працівників старшого віку;
- Прогресування навантаження пенсійного забезпечення на системи охорони здоров'я, соціального захисту та пенсійного забезпечення;
- Необхідність суспільної підтримки, вивчення і врахування потреб зростаючої частки літнього населення;
- Надмірна потреба у госпіталізації через брак або несвоєчасність первинної допомоги для людей похилого віку;
- Відсутність закладів для громадян похилого віку та інвалідів.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Доведено, що позитивний вплив на збереження здоров’я і досягнення активного довголіття може дати скоординована реалізація заходів за трьома основними напрямками:

- Профілактика хронічних хвороб;
- Забезпечення доступу до первинної медико-санітарної допомоги з сприятливими умовами для людей похилого віку;
- Створення соціального і фізичного середовища, сприятливого для літніх людей.

ПРОПОНОВАНІ ЗАХОДИ ДЛЯ ВЛАДНИХ СТРУКТУР:

- Поширення розуміння необхідності інвестування у здоров’я впродовж всього життя, пропаганди і навчання шляхом здорового старіння;
- Орієнтація служби охорони здоров’я на постійний моніторинг протікання хронічних хвороб, запобігання їх загостренню та виникненню інвалідності, збереження якомога довшої працездатності або здатності до самообслуговування, зменшення ризику повноцінного життя через розлади здоров’я;
- Пропагування активного дозвілля і організація місцевих акцій: концертів та кіно для ветеранів (зі знижкою або по запрошеннях), краєзнавчих лекцій та екскурсій з програмою, пристосованою для можливостей осіб похилого віку; гуртків по інтересах, товариств з вивчення історії України та краю, конкурсів, тощо;
- Врахування чисельності переваги серед населення літнього віку жінок при проведенні міських акцій, конкурсів «Найкраща бабуся» кулінарної майстерності (наприклад: «Смачно, як у мами», «Рецепти від бабусі»), танцювальні співочі вечори;
- Вшанування і участь міської влади у святкуванні золотих весіль (з відзнакою, квітами, пам’ятними дарунками від мерії таким парам) з метою утвердження сімейних цінностей, виховання молоді на достойному прикладі.

Вікторія ЛИШИК

Лайф Інфо
Loading...
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.
Написати коментар
Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлеру
Введіть код: